Виявлено характер впливу довжини 100 г стружки, кількості вапна під час хімічної обробки та температури термічної обробки на динаміку вилучення соку за постійних значень тиску за умов пресування без зсувних навантажень у цукровому виробництві. Установлено закономірності набрякання пресованої стружки в рідині, залежність ступеня відновлення нею початкової маси під час набрякання від кількості вилучення соку, отриманого шляхом пресування, що дає змогу точніше враховувати зміну матеріальних потоків після переходу стружки на стадію екстрагування. Визначено характер впливу кількості вапна під час хімічної обробки, температури термічної обробки та ступеня вилучення соку на зміну кількості браку в стружці після пресування. Запропоновано формулу для врахування впливу погіршання якісних характеристик стружки після пресування на процес екстрагування в дифузійних апаратах ротаційного типу. З застосуванням існуючої теорії пресування рослинної сировини запропоновано числовий метод опрацювання експериментальних даних, що дає змогу за зміною об'єму матеріалу під час пресування протягом певного періоду визначати модулі стисливості різних видів деформації шару матеріалу, проаналізувати вплив різних чинників попередньої обробки стружки на окремі складові деформації шару сировини. Установлено стохастичну залежність відносного збільшення коефіцієнта ефективної дифузії в пресованій і набряклій стружці у порівнянні з непресованою від ступеня вилучення соку з цієї стружки.

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності зносу робочого шару інструменту та вперше встановлено, що для забезпечення рівномірного зносу робочого шару під час полірування деталей з каменя і декоративних ситалів на радіально-консольних верстатах коефіцієнт заповнення поверхні інструменту робочим шаром повинен лінійно зростати від центральних до периферійних колових зон, що дало змогу за допомогою fitting-методу розрахувати найбільш доцільну щодо рівномірного зносу конструкцію робочого шару інструмента. На підставі даних дослідження умов розповсюдження мастильно-охолоджуючого технологічного середовища (МОТС) у зоні контакту поверхонь оброблюваної деталі та інструменту уперше показано, що продуктивність полірування деталей з каменя і декоративних ситалів змінюється обернено пропорційно квадрату товщини прошарку МОТС. Запропоновано критерій визначення максимально припустимих режимних параметрів процесу полірування деталей з каменя і декоративних ситалів, що враховує вплив коефіцієнта заповнення поверхні інструменту робочим шаром на середню температуру в зоні контакту інструмента та деталі.

  Скачати повний текст